.jpg)
.JPG)
.jpeg)
.jpg)
.jpg)
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТА НАДІЇ
Вже стільки літ і стільки зим,
Як відгримів той бій кривавий,
Вони ж ще там, на полі слави,
Уклін їм, мертвим і живим!
Відшуміли весни, пролетіли птахами літа, відбіліли холодні зими. А ми знову і знову повертаємося у той травень 1945 року, коли над усією Європою прокотилося таке жадане, але з присмаком гіркоти слово «перемога».
Воістину високу ціну заплатив наш народ за цю Перемогу. В Україні не було сім’ї, яку б не торкнулося горе, що несла війна. Гітлерівський план «Ост» передбачав перетворення України на «життєвий простір» для представників «вищої раси». Бабин Яр, Кортеліси – ось тільки деякі географічні назви, що стали символами трагедії цілої нації.
Війна - це 4 роки кровопролитних боїв, це 1418 безсонних днів та ночей. Війна – це на кожні 2 метри по 22 загиблих. Війна – це 13 убитих щохвилини.
В часи окупації спалено, стерто з лиця землі 215 сіл, розорено тисячі міст. У 150 концтаборах було знищено понад 4 млн чоловік. 27 мільйонів не повернулись із кривавих полів війни. Вони навічно залишились у нашій пам’яті.
У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти крізь горнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається у життєвому строю. Даються взнаки й опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби й рани. Їхні груди вкриті медалями, на скронях – сивина, але вони пам’ятають ті страшні часи, хоча часто їм і не хочеться про них згадувати.
Щороку учні 7-В класу Нововолинської ЗОШ № 3 (класний керівник Корнійчук С.В.) відвідують учасника бойових дій, інваліда Великої Вітчизняної війни Миколу Захаровича Сватка, який часто згадує воєнні роки, свою фронтову молодість.
Історія другої світової війни писалася кожним солдатом і офіцером у тилу і на передовій. Скільки горя випало на долю вашого, шановний Миколо Захаровичу, покоління. Спасибі, що вистояли, що вижили, що перемогли. Як би не ви, не було б сьогоднішнього свята. Низький уклін вам, ветеране, за можливість жити в мирний час під блакитним небом нашої країни. Ми гордимося величчю Вашого подвигу.
9 травня – День Перемоги. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами і величні пам’ятники , і скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутий.
Минають роки, відлітають у вічність… Все далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни. Але не згасає пам’ять про тих, хто приніс на вівтар Великої Перемоги своє здоров’я, своє життя.
Солдатська пам’ять – це той голос історії, який ми повинні слухати щодня для усіх поколінь, як голос правди про Велику Вітчизняну війну.
У ці травневі дні з новою увагою, теплим почуттям придивляємося до ветеранів. Зморшки зорали їхні обличчя, як дороги болю і втоми. Сивина, як сніг холодних воєнних зим, вибілила їхні чуби.
Микола Захарович Сватко
Учні 7-В класу з Сватком М.З.
